8 фактів про хабарі і 1 український законодавчий абсурд

Про хабарі можна говорити багато і з абсолютно різним настроєм: зневажати, лаяти, заздрити.
Але сьогодні ми Вам пропонуємо посміхнутися, бо саме почуття гумору рятує в багатьох важких ситуаціях.

1. Примарні хабарі та Мерилін Монро


У деяких країнах корупція досягла захмарних висот, а в інших впала до найнижчих низів.
Китайське уявлення про пекло засноване на концепції підземного суду. На їхню думку, пекло – це місце для страждань за гріхи лише частково. Це, скоріше, світ духів, куди потрапляють абсолютно всі. Але тільки ті, хто заплатив за спокуту гріхів, відчувають себе добре. Померлий повинен заплатити Яньло-Вануаню, пану пекла, певну суму. З цією метою і проводиться ритуал спалювання спеціальних банкнот із рисового або бамбукового паперу.  Поряд із традиційними символами типу драконів, Будди або Нефритового імператора, на цих грошах часто розміщують зображення популярних особистостей, на приклад, Джона Кеннеді, Ейнштейна, Мерилін Монро.

2. Як жадібність зомбі породила

Іноді жадібність буває помірною. Позаздрив собі мовчки осторонь і все. Але часом вона переходить всі межі і рука об руку з хабарами здатна на страшні речі.
Так, Лал Біхарі, індійський селянин, одного разу спробував взяти кредит, але у нього це не вийшло через те, що він … уже кілька років, як МЕРТВИЙ. А все через те, що його жадібний дядько захотів забрати собі шматок його землі і за допомогою хабарів домігся видачі свідоцтва про смерть бідолахи Біхарі. І що найсумніше, щоб домогтися повернення собі статусу живої людини, індусу знадобилося близько 20 років і маса витрачених зусиль. Тепер із 1994 року він очолює Асоціацію Мертвих Людей, яка допомагає повернути їм статус живих. І що дивно, асоціація користується чималим попитом. Ох вже ця Індія!

3. Шарль Моріс де … Інтриган

Хтось одного разу дав хабар і отримав довідку в поліклініці, а хтось певерне історію, граючи цілими державами заради своєї вигоди. Таким “ділком” був Шарль Моріс де Талейран-Перигор або просто Талейран – відомий французький дипломат, політик, священик, інтриган і хабарник. Завдяки своїй природній хитрості, тонким інтригам і грошам,  ця людина до останніх днів свого життя каталася, як сир у маслі. Він з легкістю змінював сторони, в залежності від вигоди і займав при них лідируючі позиції. Він настільки закріпив за собою статус головного інтригана, що навіть, коли він нарешті помер, люди не повірили і ще близько року задавалися питанням: «Талейран помер? Цікаво, навіщо це йому знадобилося?».

4. Справа вигоріла або “вигоріла”?

Знаєте звідки ця фраза? З тих незапам’ятних часів, коли всі справи велися на паперах і мали властивості “безповоротно губитися”, “підмінятися” і “згорати” разом з усім архівом і залом суду. І ті, хто давав хабар “делоподжигателям”, після успішного завершення справи радісно потирали долоні і твердили, що «Справа вигоріла”.

5. Ніс = хабар = бірка

Чомусь, почувши фразу “зарубати на носі”, ми мимоволі тягнемося до свого носа. А даремно! Адже раніше носом називали ще й бірку, на якій ставили зарубки для обліку роботи, боргів і т.п. В іншому значенні, носом називали хабар, підношення. Вираз «залишитися з носом» також не варто сприймати з анатомічної точки зору. Іншими словами, це означало піти з неприйнятим підношенням, не домовившись.

6. Поїхав в Мексику, врятував голодуючого … корупціонера?

Так, приблизно так виглядає тіньова економіка цієї країни. Мексика чимало заробляє на туристах: близько 10% всього ВВП країни. Але таку ж суму охоплююють і корупціонери. Ось як!

7. Крісло з перса або як ефективно впоратися із корупцією

Перси були народом чітким і безкомпромісним. Навіщо розводити бесіди, якщо можна просто зняти із корупціонера шкуру. Так стверджував фантазер Геродот. За його словами, один перський цар Камбіс наказав живцем здерти шкіру з продажного судді Сізамна і обтягнути нею суддівське крісло. На пост судді був призначений син страченого: щоб суддя завжди пам’ятав, чим може закінчитися його кар’єра.
Цікаво, а наскільки ефективними були б такі заходи в наші дні…?

8. Хабар страшніше ядерної зброї

Ну самі подумайте, варто просто дати хабар потрібним людям і ти вже власник ядерної зброї. Хабар куди страшніше! І саме цієї думки дотримувався многострадпальний Ходорковський.

9. Український абсурд

А Ви знали, що в пункті 164.2.12 чинного Податкового кодексу України встановлено податок на хабар і вкрадені кошти?

З цього можна зробити висновок, що підприємство, яке дає хабар, виступає податковим агентом, який повинен взяти з неї ПДФО і Воєнний Збір (ВЗ) і подати 1ДФ до податкового органу.

Тому, два питання:

  1. Чи знають про це наші політики?
  2. Хто-небудь хоч раз стягував ПДФО з хабара?:)

Ось так і живемо, пані і панове.

Але ми, як юристи, рекомендуємо Вам одне: не ускладнюйте. Життя справиться із цим за Вас. А Вам іноді потрібно розслабитись і просто посміхнутись!:)

 

 

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать следующие HTML тэги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Ми в соціальних мережах