Господарський процесуальний кодекс України: факти vs реальність

Кінець 2017 року наша команда “Діс-Експерт” вирішила відзначити статтею про законодавчі перспективи в новому році. І однією з таких перспектив була судова реформа в Україні. От про неї давайте і поговоримо. А точніше про реформу господарського процесу, оскільки саме він перетерпів найзначнішу кількість змін. Оскільки про зміни в господарському процесі написано було вже вдосталь, хотілося б зробити акцент саме на думці експертів з приводу них: на скільки вони буди актуальними, корисними та доречними, враховуючи різні фактори.

Факти

Для початку звісно ж нагадаємо про те, що саме змінилося.

–         Деталізація та розмежування

Новим кодексом встановлюються більш чіткі повноваження судів в залежності від юрисдикції. А також ще краще размежувався перелік підстав для апеляційного та касаційного оскаржень судових рішень.

–         Розширення функціоналу

Відтепер, окрім класичного позовного провадження в господарському суді будуть запроваджені: досудове засідання, а також спрощене і наказове провадження.

          Докази

Система доказування зазнала значних змін. Відтепер, до процесу допускатимуться показання свідків, аудіо- та відеоматеріали, які будуть законодавчо захищатися від незаконного застосування. Зміни відбулися і в правилах забезпечення позову та способах судового захисту.

–         Відкритість суду

Раніше суд міг повернути заяву заявнику у зв’язку із порушенням правил подачі останньої, проте законодавець прийшов до думки, що такі дії могли призвести до порушення права вільного доступу до суду. І тепер заява, подана із порушенням вимог законодавства, протягом 5 днів залишається без розгляду і позивач має повне право змінити обставини, що спричинили залишення без розгляду.

–         Змагальність сторін

Згідно з новим кодексом, сторони несуть ризики настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням процесуальних дій. Це в ідеалі має призвести до того, що обидві сторони будуть в рівних умовах, що позитивно вплине на принцип змагальності сторін.

Юридична реальність

Позитивні зрушення:

А) деталізація принципу змагальності сторін;

Б) пряма заборона збирання судом доказів;

В) норма, яка дозволяє суду залишити позовну заяву без руху, тоді як раніше, заява з помилками просто поверталася адресатові;

Г) єдина система електронного провадження суду, за якої позовну заяву можна буде подавати й в електронній формі, що спростить звернення до суду;

Д) інститут врегулювання спору суддею, який за заявою сторін може виступати медіатором та сприяти мирному врегулюванню спору сторонами;

Е) введення в господарський процес можливості спрощеного провадження для справ із ціною позову до 1 тис. мінімальних зарплат.

Суперечливі норми:

1)   Істина vs всі обставини справи

«Навряд чи можна говорити про глобальну реформу судового процесу, оскільки не змінюється роль судді. Суддя повинен перестати бути слідчим, який шукає істину і має віддати права слідчого адвокатам, а справа суду – оцінка доказів і допомога сторонам».

Тобто, на даний момент, розслідуванням обставин справи займається не адвокат, який повинен це робити, а суд.  Більше того, суд не намагається встановити істину, а просто досліджує “всі обставини справи” – поняття дуже розмите та незрозуміле, яке в цілому можна досліджувати вічно.

2) Парадокс “доказування”

Згідно з законом всі докази мають бути подані разом із позовом. Проте після подачі заяви у сторін є ще 30 днів підготовчого засідання. Але навіщо такий тривалий строк, якщо докази мають бути подані разом із позовом. Не простіше було б тоді одразу ж відкривати позовне провадження?

3) Нові архаїзми

Науковці скептично ставляться до наказного провадження та поняття “об’єктивна істина” у законі, оскільки на їх думку, вони є застарілими і суперечать новітній європейській моделі судочинства.

4) Зловживання зловживаннями

Згідно із новим ГПК суд має право штрафувати осіб, що зловживали своїми процесуальними правами. Проте юристи вважають, що таке право призведе до зловживань, але тепер збоку суддів. Це може призвести до обмеження доступу до суду, оскільки категорію «безпідставність» не визначено у законі.

5) Поза увагою

За межами юрисдикції господарських судів залишилися спори щодо захисту економічної конкуренції, справи про заперечування та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, які по суті є господарськими.

Висновки

Отже, як ми бачимо, попри всі суперечності і неточності, позитивні зміни відбулися, і маємо надію, що вони справді призведуть до того, що наш господарський процес справді стане та інноваційним. Спостерігаємо і робимо висновки!

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать следующие HTML тэги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Ми в соціальних мережах