Як естонці всіх обігнали

Естонія-маленька небагата країна, яка так само, як і Україна на початку 90-х виявилася незалежною шокованою одиницею пострадянського простору. Однак, це не завадило їй вирватися вперед за рівнем розвитку електронної економіки і електронного уряду.

Естонія ПЕРШОЮ в світі обрала парламент через інтернет, ПЕРШОЮ провела електронний перепис населення і ПЕРШОЮ ввела електронне громадянство для іноземців.

А що таке електронний уряд?

  • Це зручність
  • Це ефективність держапарату

Це боротьба з корупцією

Як же так вийшло, що дві країни з дуже схожою ситуацією, пішли в таких різних напрямках?

Щоб розібратися, давайте проаналізуємо кроки, які зробила Естонія і порівняємо їх з українськими досягненнями в області діджиталізації:

1. Правильний курс

Після здобуття незалежності влада Естонії, насамперед, взяла курс на цифрові технології і не помилилася. Вже через 10 років вони принесли країні не тільки описані вище досягнення, а й чималу економію.
В Україні:
Зроблено

2. Стабільність

Естонці СТАБІЛЬНО з року в рік витрачають всього по 60 млн доларів на підтримку і розвиток цього напрямку (до речі, на провальне створення сайту медичного страхування в США були витрачено 2 млрд доларів!).
В Україні:
Не зроблено

3. Дорогу молодим

Середній вік чиновників в Естонських органах влади – 35 років. Тож не дивно, що технологічний вектор так добре прижився: молодь куди більш сприйнятлива до нових віянь, ніж “досвідчені велетні політики, яким трохи за 45”.
В Україні:
Не зроблено

Цікаво!
У кожного естонця старше 15 років є персональний код. Наприклад, код 38609021234 належить чоловікові, який народився в XX столітті. Він з’явився на світ в 1986 році другого вересня і був 123-ою дитиною в цей день.

4. ID-картки

Для України картки замість паспорта – це супер інновація, яка, втім, кульгає на всі ноги (поняття електронного підпису адекватно не регламентоване, крім картки доводиться носити з собою цілу купу документів через відсутність рідерів і т.д. і т.п.). Для Естонії такі поняття як ID-карта і цифровий підпис цілком звичне явище ось уже 20 років.
В Україні:
Частково зроблено

Цікаво!
Естонські карти мають два ключі: для підпису документів і для входу на сайти. А з поширенням смартфонів і мобільного інтернету чіпи почали інтегрувати прямо в SIM-карти.

5. Все своє, все рідне

На початку 90-х влада Естонії прийняли ще одне вигідне рішення: “Навіщо платити іноземним компаніям, якщо можна розвивати своє!”. Зараз в країні (та що вже там, по всій Прибалтиці) використовується величезна кількість Естонських програмних розробок на чолі з Nortal.
В Україні:
Не зроблено

Цікаво!
В Естонії єдина велика база даних допомагає аналізувати запити громадян і пропонувати сервіси для кожного індивідуально – поки таких онлайн-держпослуг немає ні в якій іншій країні світу

6. Навчання

 

 

 

 

 

 

На сьогоднійшній день комп’ютерній грамоті в Естонії навчаються практично всі: дошкільнята, школярі та люди похилого віку. Держава з підтримкою фондів не просто організовує навчання, але і створює всі необхідні умови: ефективні навчальні програми, доступний інтернет, субсидії на покупку комп’ютерів та ін.
В Україні:
Не зроблено

Цікаво!
Естонські діти напряму беруть участь в електронній економіці країни! Правда, в мініатюрі: у них є система eKool, де зберігаються всі оцінки, відомості про відвідування та домашні завдання. У Києві така практика також існує, але всього в декількох школах.

6. Кіберзахист

Було б нерозумно розробити робочу електронну економіку і не захистити її від недоброзичливців. Тому, крім загальних питань, щорічно Естонські управлінці вдосконалюють системи кіберзахисту. З новинок – планується створення «цифрових посольств» в дружніх державах. Уряд країни має намір орендувати зарубіжні сервери для зберігання копій всіх важливих баз даних і сервісів.
В Україні:
Не зроблено

7. Електронні естонці

Цим поняттям естонські коданікі (громадяни Естонії) ласкаво “обзивають” іноземців, які реєструють свої фірми в Естонії. Естонська влада хоче зробити онлайн-реєстрацію підприємств максимально комфортною. І тим самим вони планують залучити більше іноземних інвестицій.
В Україні:
Не зроблено

Що у нас?

На сьогоднішній день Україна нарешті взяла курс на розвиток електронної економіки. Так, з Естонією ми підписали меморандум щодо реалізації проекту “Підтримка електронного управління для децентралізації в Україні” (EGOV4UKRAINE).

В Україні вже працює портал iGov, за яким закріплена 321 послуга. Але працює він із застереженнями: зменшує кількість походів до чиновників, але поки не виключає їх повністю. Волонтери та поодинокі депутати то тут, то там намагаються впроваджувати різноманітні програмні забезпечення, але поки що все це відбувається хаотично і непослідовно.

Крім того, основними проблемами залишаються:

❗НЕГОТОВНОСТЬ КОРУПЦІОНЕРІВ ДО ЗМІН. Тому процес становлення електронного уряду проходить НАСТІЛЬКИ ДОВГО і більшість напрямків розвиваються мляво або всіма силами ігноруються;

❗ ВІДСУТНІСТЬ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СТРАТЕГІЇ. У нас є правильний вектор, але немає чітко прописаних способів досягнення мети;

❗ ГЛОБАЛЬНІ ЗАКОНОДАВЧІ  ЗМІНИ. Це процес болючий і довгий, але якщо його провести грамотно і перетерпіти, можна досягти величезних результатів;

❗ ВІДСУТНІСТЬ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ. Нам потрібна одна загальна база для всіх. Щоб у держорганів був доступ до інформації про вас і навпаки.

Загалом, ситуація очевидна. Курс у нас правильний, але до Естонії нам ще діджиталізувати  і діджиталізувати.

Так що, панове, Працюємо!

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать следующие HTML тэги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Ми в соціальних мережах