Як я потрапив в біду за кордоном. Перша допомога офіційних представництв

З пляшкою води в руці і без зайвих речей, я йшов по широкій брусчатій ​​вулиці, із задоволенням вслухаючись в інопланетні розмови чехів. Часом, з теплим почуттям відзначав спливаючі то тут, то там фрази на рідній мові. Аж раптом … серце впало кудись під бруківку, а кров перетворилася в обпалюючий лід від однієї думки “З пляшкою води і без зайвих речей? Без зайвих речей??? О ні, моя сумка!!!Ось так я потрапив в біду за кордоном.
І ось до якого висновку я прийшов, пройшовши всі кола пекла:

Потрібно ділитися! І не тільки грошима і документами, а й досвідом.

Досвід #1

Що робити?

Однозначно, не варто панікувати. У вас завжди є кілька варіантів, як вийти з положення.
а) Варіант простий і ідеальний: ви гостюєте у друзів/родичів? Відмінно! Далі продовжувати не бачу сенсу.
б) Варіант простий, але з умовами: ви живете в готелі або на зйомній квартирі, але добре знаєте мову? Тут ви або звертаєтеся за місцем проживання за допомогою, або самостійно рухаєтесь до найближчого відділення поліції і дієте за їх інструкціями.
в) Варіант складний і проблематичний: ви живете сам, не знаєте мови, всі гроші залишилися в сумці, дороги додому не пам’ятаєте і, до того ж, з дитинства пропащий соціопат?

На це скажу вам так: хочете кинути сім’ю, друзів і близьких і, як останній романтик, жити на вулицях закордонної столиці? Тоді залишайтеся на місці і дійте за велінням серця. Якщо ні, на допомогу вам прийдуть ваша сміливість, спостережливість і шаради. Шукайте в натовпі знайому мову і, долаючи страхи, заводьте корисні знайомства. Або ж пригляніться до будь-якого приємного обличчя і пограйте з ним в захоплюючу гру.
У якій би ситуації ви не опинилися, рано чи пізно життя вас приведе до наших РЯТІВНИКІВ: УКРАЇНСЬКИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ.

Але проблема, з якою відразу ж зіштовхуються всі непідготовлені: до кого ж мені все таки звернутися?

Досвід #2

Різниця між посольством і консульством

Моя біда виявилася середнього рівня тяжкості, так як з мовою я більш-менш подружився і взагалі по життю досить соціальний. Тому я відразу ж попрямував до знайомих, які просвітили мене в тому, куди ж мені все-таки слід звертатися: в посольство або консульство.

І ось що я дізнався:

1) Посольство – це ДИПЛОМАТИЧНЕ представництво, а консульство – ЗАКЛАД;
2) Посольство може існувати тільки в тій і країні, з якою у нас встановлені ОФІЦІЙНІ ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ. Консульська установа може бути закладом і без таких відносин;
3) Посольство в країні ЄДИНЕ і неповторне і локалізується в столиці. Консульств може бути КІЛЬКА і різних рівнів. І перебувати, вони можуть в декількох великих містах;
4) Посольство підпорядковуєтьсч МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ України, консульство – посольству;
5)  Території обох установ і вважаються ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ і керуються її законами;
6) І, нарешті, найважливіше:

Посольство – це ДИПЛОМАТИЧНЕ представництво, яке вирішує, здебільшого, політичні питання:

  • інформує українську владу про стан справ в країні перебування і навпаки;
  • налагоджує дипломатичні стосунки;
  • піднімає авторитет країни тощо.

Консульство – це ЗАКЛАД, який покликаний служити фізичним і юридичним особам:

  • надавати нотаріальні послуги;
  • сприяти в розшуку зниклих безвісти громадян;
  • вживати заходів з охорони прав та інтересів затриманих і заарештованих громадян;
  • інформувати про традиції і звичаї країни перебування.
  • відповідати за участь громадян в державних виборах і референдумах та ін.

Досвід #3

На консула надійся і сам не зівай

Консульство, у разі біди, для бідних наляканих українців – як манна небесна, але НЕ ВАРТО цілком і повністю на них покладатися. Тут важливо зрозуміти різницю між сприянням і  допомогою. Ось родичі і друзі вам ДОПОМОЖУТЬ, а консульство посприяє. Що це означає? Звернувшись в консульство, не варто розслаблятися і чекати, що все само собою вирішиться. За вас ніхто не буде бігати і домовлятися. І, ви не повірите: грошей вам також ніхто давати не буде. Ви не дивуйтеся, але опинившись в “маленькій чеській Україні” я був вражений кількістю людей, які сподівалися отримати матеріальну компенсацію. І як вони обурювалися, отримавши замість грошей відмову і сухе керівництво до подальших дій.

Досвід #4

Пріквел замість висновків

Тут я вирішив трохи похизуватись і вчинити, як сучасні режисери: спочатку відзняти 5 частин фільму, а в кінці “бахнути” найпершу.
Так ось: юувреп юумас ецнок в а …. Іншими словами, відмотаємо час назад:

З величезною чашкою зеленого чаю я сиджу в скрипучому офісному кріслі і радісно верчу в руках щойно отриманий в касі квиток до Праги. Повз пробігають заклопотані співробітники, але я їх не помічаю, тому що цілком занурився у передчуття майбутньої подорожі. І тут мене осяює думка: “А раптом!...”. І я відкриваю віконце браузера.

Перше, що мені потрібно дізнатися – як убезпечити себе від раптових, “А раптом” і, як не дивно, радо мені допомагає офіційний сайт МЗС України. Серйозно, почитайте: там багато корисного і цікавого. А вже після, вдосталь начитавшись, я починаю ковзати по вкладкам форумів і сайтів для мандрівників у пошуках ДОСВІДУ, переконуючи себе в тому, що “Попереджений – значить озброєний”…

Отже, шановні українці, будьте мудрішими, навчіться  користуватися інформацією та чужим досвідом.
Легких Вам подорожей!

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.

Вы можете использовать следующие HTML тэги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Ми в соціальних мережах